Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завонитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завонитися
Берлін: Українське слово, 1924

Завони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Завоняться, провоняться. Коза… здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.