Словарь української мови (1924)/заворотич
| ◀ заворотень | Словарь української мови З заворотич |
завороть ▶ |
|
Заворо́тич, ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.
| ◀ заворотень | Словарь української мови Борис Грінченко З заворотич |
завороть ▶ |
|
Словарь української мови — З
заворотич
Борис Грінченко
1924
Заворо́тич, ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.