Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заворотич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заворотич
Берлін: Українське слово, 1924

Заворо́тич, ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.