Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завороть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завороть
Берлін: Українське слово, 1924

За́вороть, ті, ж. 1) = Заворотень 1. Мнж. 180. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там завороть: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. ( Залюбовск.).