Словарь української мови (1924)/завідка
| ◀ завідати | Словарь української мови З завідка |
завідній ▶ |
|
За́відка, ки, ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ. Вас. 173.
| ◀ завідати | Словарь української мови Борис Грінченко З завідка |
завідній ▶ |
|
Словарь української мови — З
завідка
Борис Грінченко
1924
За́відка, ки, ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ. Вас. 173.