Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завідній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завідній
Берлін: Українське слово, 1924

Заві́дній, я, є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. НВолын. у. 2) = Забіжний. Вас. 187.