Словарь української мови (1924)/завіхтирити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ завіхолитися Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завіхтирити 		завічати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Заві́хтирити, рю, риш, гл. Схватиться вихремъ. Загуло, завіхтирило. МВ. (К. С. 1902. X. 155).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/завіхтирити&oldid=687037