Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завічати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завічати
Берлін: Українське слово, 1924

Завіча́ти, ча́ю, єш, гл. Предвѣщать. Ой голубе, голубе! завічаєш штось доброго для нашого молодого. Гол. IV. 438.