Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/завічно

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ завічати Словарь української мови
Борис Грінченко
З
завічно 		завішальник ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Заві́чно, нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/завічно&oldid=687039