Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загасити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загасити
Берлін: Українське слово, 1924

Загаси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.