Словарь української мови (1924)/загаїти

by Борис Грінченко

◀ загаждати

Словарь української мови Борис Грінченко З загаїти

загай ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зага́їти, га́ю, єш, гл. 1) = Загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.