Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загирити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загирити
Берлін: Українське слово, 1924

Заги́рити, рю, риш, гл. Утратить, растратить. Загирив маєток. Вх. Зн. 18.