Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загівляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загівляти
Берлін: Українське слово, 1924

Загівля́ти, ля́ю, єш, сов. в. загові́ти, ві́ю, єш, гл. Заговляться, заговѣться.