Словарь української мови (1924)/заглядіти

by Борис Грінченко

◀ заглядатися

Словарь української мови Борис Грінченко З заглядіти

заглянути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Загле́діти и загля́діти, джу, диш, гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. II. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять. Мнж. 110.