Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заглянути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заглянути
Берлін: Українське слово, 1924

Загляда́ти, да́ю, єш, сов. в. загля́нути, ну, неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583.