Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заголосити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заголосити
Берлін: Українське слово, 1924

Заголоси́ти, шу́, сиш, гл. Громко заплакать съ причитаніями. Єв. Мр. IX. 24. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила. Мет. 104.