Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заголубіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заголубіти
Берлін: Українське слово, 1924

Заголубі́ти, бі́ю, єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами. Стор. М. Пр. 1.