Словарь української мови (1924)/загоряти
| ◀ загорянин | Словарь української мови З загоряти |
загорятися ▶ |
|
Загоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. загорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. Нп.