Словарь української мови (1924)/загорятися

by Борис Грінченко

◀ загоряти

Словарь української мови Борис Грінченко З загорятися

загосподарювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Загоря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. загорі́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Загораться, загорѣться. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. № 14109. 2) Только сов. в. Вспылить. Як коли загориться, то й хата мала. Г. Барв. 107.