Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/загрімотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
загрімотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Загрімоті́ти, мочу́, ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім. Рудч. Ск. II. 102.