Словарь української мови (1924)/загуряти
| ◀ загурчати | Словарь української мови З загуряти |
загурятися ▶ |
|
Загуря́ти, ря́ю, єш, сов. в. загу́рити, рю, риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину. Вх. Зн. 18.