Словарь української мови (1924)/задок
Зовнішній вигляд
◀ задоїти | Словарь української мови З задок |
задосить ▶ |
|
Задо́к, дка́, м. 1) Ум. от Зад. 2) Заднее сидѣнье экипажа. Рудч. Чп. 250. Сами сіли в передочку, а некрутика в задочку. Чу6. V. 986.