Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заживний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заживний
Берлін: Українське слово, 1924

Зажи́вний, а, е. 1) Питательный. 2) Крѣпкій, плотный. Заживна це у вас дійниця. Харьк. у.