Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заздрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заздрити
Берлін: Українське слово, 1924

За́здрити, дрю, риш, гл. = Заздростити. — очи́ма. Завистливо, съ завистью смотрѣтъ. Як побачить було, що хто небудь їздить на коняці, то так і заздрить очима. Рудч. Ск. II. 174.