Словарь української мови (1924)/заздро
Зовнішній вигляд
◀ заздріти | Словарь української мови З заздро |
заздросний ▶ |
|
За́здро, нар. Завидно. НВолын. у. Треба крови, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.