Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заздро

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заздро
Берлін: Українське слово, 1924

За́здро, нар. Завидно. НВолын. у. Треба крови, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.