Словарь української мови (1924)/зазичати

by Борис Грінченко

◀ зазирнути

Словарь української мови Борис Грінченко З зазичати

зазімки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зазича́ти, ча́ю, єш, сов. в. зази́чити, чу, чиш, гл. = Позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. I. 170.