Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазоряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазоряти
Берлін: Українське слово, 1924

Зазоря́ти, ря́ю, єш, гл. = Зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. Млак. 77. І надія нова красна, як та ясна зоря,… зазоряє нещасному. Федьк. II. 108.