Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазоріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазоріти
Берлін: Українське слово, 1924

Зазорі́ти, рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Каменец. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).