Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазубець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазубець
Берлін: Українське слово, 1924

За́зубець, бця, м. Зазубрина; острый косой зубецъ для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. I. 223, 226.