Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазуванець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазуванець
Берлін: Українське слово, 1924

Зазу́ванець, нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.