Словарь української мови (1924)/зазуванець
Зовнішній вигляд
◀ зазублюватися | Словарь української мови З зазуванець |
зазувати ▶ |
|
Зазу́ванець, нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.