Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зазувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зазувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зазува́ти, ва́ю, єш, сов. в. зазу́ти, зу́ю, єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.