Словарь української мови (1924)/закаламучувати
| ◀ закаламутити | Словарь української мови З закаламучувати |
закалатати ▶ |
|
Закаламу́чувати, чую, єш, сов. в. закаламу́тити, чу, тиш, гл. Возмущать, возмутить, замутить, сдѣлать мутнымъ.
| ◀ закаламутити | Словарь української мови Борис Грінченко З закаламучувати |
закалатати ▶ |
|
Словарь української мови — З
закаламучувати
Борис Грінченко
1924
Закаламу́чувати, чую, єш, сов. в. закаламу́тити, чу, тиш, гл. Возмущать, возмутить, замутить, сдѣлать мутнымъ.