Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закаламучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закаламучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Закаламу́чувати, чую, єш, сов. в. закаламу́тити, чу, тиш, гл. Возмущать, возмутить, замутить, сдѣлать мутнымъ.