Словарь української мови (1924)/закалатати
| ◀ закаламучувати | Словарь української мови З закалатати |
закалець ▶ |
|
Закалата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
| ◀ закаламучувати | Словарь української мови Борис Грінченко З закалатати |
закалець ▶ |
|
Словарь української мови — З
закалатати
Борис Грінченко
1924
Закалата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.