Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/закалатати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
закалатати
Берлін: Українське слово, 1924

Закалата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.