Словарь української мови (1924)/закипілий
Зовнішній вигляд
◀ закипати | Словарь української мови З закипілий |
закипіти ▶ |
|
Закипі́лий, а, е. 1) Закипѣвшій. 2) — кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.
◀ закипати | Словарь української мови Борис Грінченко З закипілий |
закипіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
закипілий
Борис Грінченко
1924
Закипі́лий, а, е. 1) Закипѣвшій. 2) — кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.