Словарь української мови (1924)/заколупити
| ◀ заколочувати | Словарь української мови З заколупити |
заколядувати ▶ |
|
Заколупи́ти, плю, пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. I. 119.
| ◀ заколочувати | Словарь української мови Борис Грінченко З заколупити |
заколядувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заколупити
Борис Грінченко
1924
Заколупи́ти, плю, пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. I. 119.