Словарь української мови (1924)/закінчатися

by Борис Грінченко

◀ закінчати

Словарь української мови Борис Грінченко З закінчатися

закінчити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Закінча́тися и закінчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. М. Пр. 73.