Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залубниці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залубниці
Берлін: Українське слово, 1924

Залу́бниці, ць и залу́бні, бень, ж. мн. = Залубиці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.