Словарь української мови (1924)/залубні

by Борис Грінченко

◀ залубниці

Словарь української мови Борис Грінченко З залубні

залубуватіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Залу́бниці, ць и залу́бні, бень, ж. мн. = Залубиці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.