Словарь української мови (1924)/зальоти

by Борис Грінченко

◀ зальопати

Словарь української мови Борис Грінченко З зальоти

зальотний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зальо́ти, тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. I. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Каменец. у.