Словарь української мови (1924)/зальотний

by Борис Грінченко

◀ зальоти

Словарь української мови Борис Грінченко З зальотний

зальотник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зальо́тний, а, е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь.