Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залюблюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залюблюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Залю́блюватися, лююся, єшся, сов. в. залюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Чуб. V. 540. Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було. Котл. НП. 344.