Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заляпати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заляпати
Берлін: Українське слово, 1924

Заля́́пати, паю, єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і „ку-ку-рі-кууу!“. Сим. 212. 2) Забрызгать грязью.