Словарь української мови (1924)/заляпотіти
Зовнішній вигляд
◀ заляпати | Словарь української мови З заляпотіти |
заляскати ▶ |
|
Заляпоті́ти, почу́, ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
◀ заляпати | Словарь української мови Борис Грінченко З заляпотіти |
заляскати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заляпотіти
Борис Грінченко
1924
Заляпоті́ти, почу́, ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).