Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/залящати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
залящати
Берлін: Українське слово, 1924

Заляща́ти, щу́, щи́ш, гл. = Заляскотіти. Як закричить, залящить! Кв. I. 125. Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Стор. МПр. 104. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!… аж у вухах залящало! Стор. I. 236.