Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заліток

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заліток
Берлін: Українське слово, 1924

Залі́ток, тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. Верхнеднѣпр. у. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. На за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не зоставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече. Волч. у.