Словарь української мови (1924)/заліток
| ◀ залітати | Словарь української мови З заліток |
залітошній ▶ |
|
Залі́ток, тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. Верхнеднѣпр. у. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. На за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не зоставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече. Волч. у.