Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заморочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заморочити
Берлін: Українське слово, 1924

Заморо́чити, чу, чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. Чуб. V. 1207. Заморо́чило го́лову. Закружилась голова.