Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замучити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замучити
Берлін: Українське слово, 1924

Заму́чити, чу, чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.