Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/замуцкуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
замуцкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Заму́цкуватий, а, е. Затвердѣлый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.