Словарь української мови (1924)/замітавка
| ◀ заміт | Словарь української мови З замітавка |
замітати ▶ |
|
Замі́та́вка, ки, ж. 1) Съ удар. на предпосл. слогѣ. Половая щетка. Желех. 2) Лопата для горящихъ углей. Шух. I. 97.
| ◀ заміт | Словарь української мови Борис Грінченко З замітавка |
замітати ▶ |
|
Словарь української мови — З
замітавка
Борис Грінченко
1924
Замі́та́вка, ки, ж. 1) Съ удар. на предпосл. слогѣ. Половая щетка. Желех. 2) Лопата для горящихъ углей. Шух. I. 97.