Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заневірняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заневірняти
Берлін: Українське слово, 1924

Заневірня́ти, ня́ю, єш, сов. в. заневі́рнити, ню, ниш, гл. Загаживать, загадить, загрязнять, загрязнить. Гладишкою помиї виносила, та так заневірнила, що й не думай уже на молоко її брати.