Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/занепалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
занепалий
Берлін: Українське слово, 1924

Занепа́лий, а, е. Слабаго здоровья, съ надорваннымъ здоровьемъ. Я убогий, занепалий од самої молодости. К. Псал. 203. Його жінка така замліла та занепала. Мир. Пов. II. 53.